Що робити з проблемними кредитами

Що робити з проблемними кредитами
13/04/2018

Станом на 1 березня 2018 року по даним НБУ частка проблемних кредитів в банківській системі України становила 56,2%.

Даний показник істотно стримує розвиток банківського ринку. Однак при поточному стані судової та виконавчої системи навряд чи варто очікувати відчутного органічного скорочення обсягів проблемних кредитів в банках в поточному році.

Вихід українських банків з проблемної заборгованості відбувається вкрай повільно. Обсяг погашень по проблемних кредитах за останні три роки не перевищує 50% від суми боргу, а нові видачі генерують нові проблемні кредити. Банки намагаються балансувати і з цією метою контролюють частку поганих кредитів, а також наявність прибутковості для покриття свого проблемного портфеля.

Зараз на ринку можна спостерігати тенденцію, при якій на фоні втоми акціонерів від невідповідності результатів банків очікуваним об'ємам прибутку,  найбільші фінустанови, незважаючи на високий рівень NPL, активізувалися в кредитуванні. Протестувавши окремі сегменти, вони проводять оновлення своїх політик і процедур, і збільшують обсяги продажів. З цієї причини, можна прогнозувати, що зі зростанням обсягів кредитування буде збільшуватися і проблемна заборгованість.

Великі очікування учасники ринку покладають на активізацію роботи приватних виконавців. Реформа виконавчої служби почалася ще в 2016 році. Але на даний момент кількість приватних виконавців в десятки разів менше кількості державних виконавців, що не дозволяє запустити реформу в повному обсязі.

Що стосується продажу поганих портфелів колекторським, факторинговим компаніям або списання проблемної заборгованості за рахунок сформованих резервів, то ці заходи практично не впливають на реальне зменшення непрацюючих активів у фінансовій системі держави, а лише формально зменшують частку NPL на балансових рахунках активів банків.

До червня 2017 р Національний банк обмежував величину частки негативно класифікованих активів (не більше 10%). За перевищення цього показника НБУ мав право застосувати до комерційного банку відповідні заходи впливу. В даний час регулятор відпустив у вільне плавання частку "токсичних" кредитів банків, вимагаючи тільки визначення кредитного ризику за активами в розмірі не меншому, ніж той, який повинен бути обчислений відповідно до визначених нормативно-правових актів НБУ.

З цих причин найбільш ефективним рішенням зменшення реальної частки проблемної заборгованості в портфелі банків є ряд законодавчих змін і проведення реформ. Зокрема, ринок очікує впровадження законодавчої регламентації колекторської діяльності та роботи приватних виконавців, введення податкових пільг при прощенні заборгованості.

Важливим кроком є ​​реалізація судової реформи в частині термінів винесення рішення, неможливості відчуження заставного майна банку (особливо, житлові квартири / будинки по валютних кредитах фізичних осіб), а також реформа державної виконавчої служби. Мова йде про швидкість отримання інформації та накладення арешту, відновлення практики позначки на техпаспорті авто про заставу / кредит, вимогу довідки про повне погашення для зняття з реєстрації.

Ще одним важливим моментом є розвиток вторинного ринку купівлі проблемних кредитів через створення компанії з управління активами, яка буде підпорядковуватися з одного боку НБУ, а з іншого - Нацкомфінпослуг. Така компанія могла б консолідувати погані активи і застави по них, щоб замість того, щоб ліквідувати їх в авральному порядку і за заниженими цінами, провести реструктуризацію і залучення додаткового забезпечення, і, після відновлення платоспроможності боржників, повернути такі кредити і заставу за них на ринок за прийнятною ціною.

Варто відзначити, що створення компанії з управління активами є нормальною світовою практикою. Для повноцінного запуску такої КУА з управління поганими активами важливо врегулювати ряд правил і регламентів. Наприклад, дні прострочення, коли і на яких умовах актив переходить в КУА, захист інтересів комерційних банків, здійснення оцінки активу і подальшого бізнес-плану.

При дотриманні цих умов можна було б прогнозувати зменшення частки проблемної заборгованості на балансах банків на 10-15% протягом 1-1,5 років.


Дивіться також